Магістр, Олександра Землевська

Науковий та дидактичний асистент кафедри технології косметичних засобів
та фармацевтичних препаратів. У своїй науковій роботі вона аналізує зміст та властивості інноваційної сировини, призначеної для застосування в медичній, фармацевтичній та косметичній галузях. Прихильниця активного проведення часу та хорошої книги.

Як світло впливає на наш організм?

Тисячі років наш вид засинав, коли надворі темніло, і всі активні дії відбувалися, коли світило сонце. Однак зараз зовсім по-іншому, саме тому сезонні та добові цикли світла і темряви та їх вплив на наш організм все більше стають предметом серйозних наукових досліджень.

Кожен, хто працював вночі або після тривалого польоту, та зазнав «реактивного відставання» (синдром раптової зміни часового поясу), добре знає, наскільки це неприємне відчуття. Складно заснути, коли організм переконаний, що йому слід бути активним – або навпаки. Вночі наші реакції сповільнюються, знижується діяльність нирок і температура тіла, а імунна система по-різному реагує на інфекції. Однак, коли сходить сонце, підвищується температура тіла і артеріальний тиск, гормони голоду починають виділятися, а наш мозок і м’язи хочуть працювати більше. Ці внутрішні ритми, породжені годинником клітин нашого тіла, є так званими циркадними ритмами. Ритм кожного біологічного годинника постійно визначається генами, але зазначений ним час може бути зміщений зовнішніми чинниками, такими як змінений час прийому їжі або тренувань, а також прийомом певних ліків.

Що спільного у світла з циркадними ритмами, рефлексами та поведінкою?

Саме завдяки цим ритмам ми „jet lag” або позіхаємо, коли навколо темно. Світло – або його нестача – це основні імпульси, за допомогою яких ми синхронізуємо свій внутрішній біологічний ритм із зовнішнім ритмом дня і ночі. Якщо вдень ми не отримуємо достатньо світла або коли ми піддаємось великій кількості штучного освітлення вночі, наше тіло втрачає рівновагу, а значить, не працює належним чином.

Циркадні ритми розвиваються вже під час формування плоду, але ті, що відповідальні за сон формуються через кілька місяців після народження. Це має сенс: новонародженим доводиться їсти часто і мало, а довгі фази глибокого сну можуть це ускладнити. У дорослому житті циркадні ритми керують здатністю до концентрації, фізичної сили, температури тіла та гормонального балансу. Сонячне світло має величезний вплив не тільки на наш біологічний годинник, але і на психічне та фізичне здоров’я. Більшість із нас, безумовно, знають, що сонячне світло необхідне для виробництва вітаміну D (необхідного в нашому організмі). Зростає також кількість цікавих тверджень про користь перебування на свіжому повітрі. Контакт із денним світлом може зменшити ризик виникнення багатьох захворювань, таких як депресія та діабет. Крім того, сонце може знизити артеріальний тиск, а також послабити несприятливі реакції імунної системи та вплинути на наш настрій. Кожен з нас часто інстинктивно шукає сонечко. Недарма, адже на сонячному світлі ми починаємо виділяти ендорфіни – тобто гормони, які відповідають за, наприклад, ейфоричний стан після фізичних вправ на бігу. Коли ми позбавлені сонячного світла, ми часто відчуваємо погіршення настрою.

Що про це говорить наука?

Останні два десятиліття характеризуються революційними відкриттями в галузі хронобіології, тобто галузі, що займається циклічними змінами в наших організмах. У 2017 році вчені, що займаються циркадними ритмами, отримали Нобелівську премію з медицини. Циркадний ритм виражений майже половиною наших генів, до яких належать гени, пов’язані з небезпечними захворюваннями людини: рак, діабет другого типу, ішемічна хвороба артерії, хвороба Альцгеймера, ожиріння та шизофренія. Коли ми порушуємо свій ритм, їмо, спимо та займаємось спортом у невідповідний час, ми збільшуємо ризик цих захворювань та посилюємо їх симптоми. Варто також зазначити, що багато лікарських препаратів впливають на метаболічні шляхи, які піддаються циркадним ритмам, тому, безумовно, можна зробити висновок, що ефективність терапії залежить від часу прийому ліків.

За тисячі років вночі світили лише місяць і зірки. Єдиною альтернативою було багаття або свічки, які видавали багато червоного і мало синього світла. Це світло відносно тьмяне, що означає мінімальний вплив на наш організм. Тим часом блакитне світло, зокрема світлодіодне світло комп’ютерних екранів, і освітлення в наших квартирах та на вулицях, безумовно, яскравіше, ніж старі джерела світла, оскільки воно містить більш потужні компоненти в синьому спектрі. Це означає, що навіть при низькій інтенсивності такий тип освітлення може порушити біологічний годинник людини.

Який вплив має штучне світло на наші тіла і розум?

Сонячне світло виглядає білим, але насправді воно складається з широкого спектру різних хвиль, включаючи синє світло. Штучне світло відрізняється від сонячного світла (одні хвилі сильніші, інші слабкіші). Це важливе питання, адже наш головний біологічний годинник сильніше реагує на окремі компоненти світла. Сьогодні ми уникаємо сонця протягом дня, сидячи в офісах до пізнього часу. Однак увечері ми піддаємось штучному освітленню. Відомо, що з віком наші циркадні ритми стають менш виразними – вони «сплющуються».

З цієї причини вчені досліджують, чи сприятиме посиленню циркадних ритмів при штучному освітленні в будинках престарілих, щоб полегшити деякі симптоми деменції. Більше того, деякі лікарні вже використовують освітлення для імітації денного світла, щоб допомогти пацієнтам, які страждають від серйозних захворювань, таких як інсульт. Також деякі школи використовують подібні методи, щоб допомогти учням залишатись зосередженими протягом дня, що означає більш високі результати іспитів.

Глибше розуміння впливу світла може значно покращити наше психічне та фізичне здоров’я. Здоровіше ставлення до світла не означає, однак, що ми повинні негайно повернутися до середньовіччя. Однак варто усвідомити, наскільки сильно (здавалося б, звичайне) світло впливає на нашу поведінку та самопочуття.