Д-р Єнджей Плоцкі

Випускник фізіотерапії Університету Яна Кохановського в Кельце. З 2012 року фізіотерапевт лікарні ім. Святої Родини в Рудній Малій. Міжнародний терапевт методики cyriax, учасник багатьох тренінгів у галузі методів лікування опорно-рухового апарату. Його інтереси зосереджені на ортопедичній медицині та подології.

Фізіотерапія – шлях до здоров’я після спортивних травм

Протягом багатьох років ми спостерігаємо збільшення фізичної активності суспільства. Роль спортивної діяльності, як профілактичного фактора у виникненні цивілізаційних хвороб, очевидна. Правильно побудована програма тренувань покращує фізичний стан і м’язову силу, знижує ризик інсульту та інфаркту. Позитивів від занять спортом безлыч, звідси і прислів’я «рух – це здоров’я». Але чи справді це так?

Фактори ризику травмування у спорті

Фізіотерапевти у своїй щоденній роботі чують від своїх пацієнтів, що “рух – це здоров’я”, але ці слова є навіть трохи іронічними, оскільки це говорять люди після травм, іноді навіть знерухомлені, на лікарняних ліжках. Спортивна діяльність небезпечна, особливо коли ми не належним чином до неї підготовлені. Відсутність рухової підготовки є одним із факторів ризику виникнення травм в аматорських та відпочинкових видах спорту, до найбільш загрозливих видів спорту відносяться лижі, футбол, волейбол та біг. Кожна з цих спортивних дисциплін містить механізми травмування опорно-рухового апарату.

Анатомічно-слабкі місця, тобто найпоширеніші травми у спорті

Спортивні травми характерні для певних видів спорту. Повторювання послідовності рухів, що виконуються під час тренувань або змагань, сприяють перевантаженню певних конструкцій в тілі людини. Катання на лижах і футбол – це види спорту, які сильно навантажують колінні суглоби: травми найчастіше стосуються зв’язкового апарату та менісків. Пошкодження цих структур організму, зазвичай, вимагає хірургічного лікування, а пацієнти потребують реабілітації протягом кількох місяців.

Волейбол – це вид спорту, в якій травми в основному відбуваються в поясниці, верхніх кінцівках та зоні гомілковостопного суглоба. Елементом гри, що призводить до травм гомілковостопного суглоба, зазвичай є приземлення на ногу суперника після стрибка в блок. Його лікування залежить, звичайно, від ступеня пошкодження, сильні розтягнення щиколотки вимагають хірургічного лікування, щоб відновити безперервність зв’язкових структур.

Біг є причиною травм перевантажень нижніх кінцівок. Больові нездужання, спричинені перевантаженням бедрово-гомілкової зв’язки, розташованої збоку від коліна, провокують синдром “коліно бігуна”. Частою проблемою бігунів є також перевантаження ніг. Підошовний фасцит, що виникає в результаті перевантаження та неправильного розташування стопи, є терапевтичним завданням для багатьох фізіотерапевтів.

Фізіотерапія – шанс повернутися до спорту

Фізіотерапія є важливою частиною реабілітації, що дозволяє повернутися до фізичних навантажень. Зростаючі терапевтичні можливості зумовлені розробкою спеціалізованих фізіотерапевтичних методів та доступом до сучасного реабілітаційного обладнання.

Зміни опорно-рухового апарату, пов’язані з перевантаженням, є кошмаром для бігунів. У разі такого виду травми особливу увагу слід звернути на пошук причини недуг. Хороша функціональна діагностика та оцінка біомеханічної картини людини, яка повідомляє про травму, є основою для цілеспрямованої терапії.

У разі перевантажень, відсутність належного медичного обстеження означає повторний біль. Перевантаження моторних органів внаслідок біомеханічних розладів можна вилікувати, для цього ми використовуємо методи мануальної терапії. Біль та місцеве запалення найкраще лікувати сучасними апаратами для фізіотерапії. Процес повернення до спорту після операції – тривалий і складний процес як для пацієнтів, так і для фізіотерапевта. Спортсмени – це група людей, які потребують негайного відновлення. Однак у багатьох випадках це неможливо через час, необхідний для загоєння тканин. Знання фізіології загоєння тканин, ремоделювання сухожильних та зв’язочних трансплантатів є основою для планування процесу реабілітації. Знання фізіотерапевта дозволяють ефективно і безпечно проводити реабілітаційний процес.

Навички фізіотерапевта, підкріплені величезною кількістю теоретичних знань, є основою терапевтичного успіху і дають надію на швидке відновлення після травми. Завдяки своєму швидкому розвитку фізіотерапія все частіше стає першим вибором для лікування пошкоджень опорно-рухового апарату.