Ти сама з Київської області, досить далеко від кордону. Як ти потрапила до Жешува?
Я знала, що не буду навчатись в Україні, бо не хотіла цього. Були думки щодо навчання в Америці, але після розмов і обговорень з родиною, я відкинула цей варіант. Потім я планувала навчатись на філології в Познані або Гданську, бо не могла нічого знайти пов’язаного з авіацією. Проте знайшла Авіаційний менеджмент тут і обрала УІТМ.
Тобто шукала філологію, а обрала авіаційний менеджмент? Дуже різка зміна.
Так, я просто не знала, що взагалі існує така спеціальність. Бажання пов’язати себе з авіацією було завжди, бо мій тато – пілот. Він багато розповідав про свою роботу, власний досвід, що, звичайно, не могло не зацікавити. Раніше, коли я була менша, пам’ятаю, як завжди перед сном він розповідав мені не казки, а пояснював як функціонують атомні бомби, хронологію воєн чи будову літаків та двигунів.
Ти тільки розпочала навчання і одразу отримала престижну стипендію School of Leaders, яку наш університет пропонує найкращим і найактивнішим студентам. Твій тато, мабуть, пишається тобою.
Звичайно. Пам’ятаю, як заповнила заяву на стипендію за наукові результати, а мені запропонували подати заяву на School of Leaders. Подумала – а чому б і ні, як ризикувати то ризикувати. Коли я принесла заповнені документи і побачила цілий стос паперів, то моя впевненість одразу зменшилась.
А після отримання? Думаю, твоя впевненість все таки збільшилась.
Так, звичайно. Пам’ятаю, як в день результатів розмовляла з батьками. Перевірила пошту на початку розмови – пусто. В кінці розмови, мама як відчувала, сказала перевірити пошту, а раптом вже є інформація. І саме так сталось! „Вітаємо, ви отримали стипендію.” Батьки були такі щасливі.
У тебе є відчуття, що ти стала частиною елітної групи студентів університету?
Так, є. Але одночасно відчуваю втому, бо це дуже важко постійно працювати на пункти та постійно добре вчитись. Я долучилась до декількох наукових гуртків, що додало втоми, проте це взагалі мене не демотивує. Великою підтримкою є інші студенти, які стали учасниками програми SoL. Ми зустрічаємось, ділимось враженями і досвідом, і це стає своєрідною підтримкою і доказом, що все можливо.