д-р Мірослава Брайя

Керівник Центру Enterprise Europe в УІТМ

Аналітик з багаторічним досвідом роботи та викладач. Її наукові інтереси зосереджені на питаннях конкурентоспроможності та фінансування інноваційних підприємств, особливо в харчовій промисловості. Вільний час полюбляє проводити у подорожах, прихильниця гірського туризму, хороших книг і кіно, планує подорож Транссибірською марістраллю.

НАДМІРНЕ СПОЖИВАННЯ

Світ стоїть перед великими соціально-економічними викликами, джерелом яких є, наприклад, зростання населення. За оцінками DESA ООН, зараз у світі налічується приблизно 7,7 мільярда людей. Прогнози ООН свідчать, що в найближчі 10 років чисельність населення Землі перевищить 8,5 мільярда людей, а в 2050 році Землю будуть заселювати 9,7 мільярда людей. До 2050 року населення Африки на південь від Сахари збільшиться майже вдвічі. Зростання населення буде найбільш значним саме у цьому регіоні, але воно також прогнозується у всіх регіонах світу, наприклад, у Північній Африці та Західній Азії – на 46%, у Східній та Центральній Азії – на 25% та в Європа та Північна Америка – на 2%.

Таке значне збільшення населення планети викликане зростанням попиту на продукти харчування. Сьогодні багато людей страждають від недоїдання в багатьох регіонах світу. За даними Економічної та Соціальної Ради ООН, у 2019 році 690 мільйонів людей у ​​всьому світі страждали від недоїдання, або 8,9% населення планети. Населення людей, які страждають від недоїдання, не зменшується, незважаючи на численні програми та зусилля міжнародних агенцій.

Зростання населення вимагатиме забезпечення достатньою кількістю їжі. Пов’язані з цим проблеми додатково посилюються зміною клімату, посиленням конкуренції за землю та обмеженими водними ресурсами в багатьох частинах світу. Вже сьогодні на виробництво харчових продуктів використовується понад 50% земних ресурсів, понад 70% ресурсів прісної води, а також відповідає за приблизно чверть викидів парникових газів. За оцінками ФАО, забезпечення продовольством 9,7 мільярдів людей у ​​світі у 2050 році вимагатиме – при збереженні статус-кво виробництва та розподілу продуктів харчування – збільшення виробництва продуктів харчування на 70%.

Надмірне споживання та харчові відходи

Втрата певного відсотка їжі в процесі обробки, зберігання або транспортування (наприклад, через висихання) є нормальним явищем, з яким важко боротися. Так звані проте природні втрати становлять лише невеликий відсоток збитку. Втрати, спричинені харчовими відходами, набагато важчі.

Термін «надмірне споживання» відноситься до ситуації, коли харчові продукти, призначені для споживання, не споживаються людьми і викидаються. Отже – це проблема, яка хвилює переважно споживачів та продавців продуктів харчування, переважно у високорозвинених країнах.

Стосовно країн, що розвиваються, ФАО також розрізняє поняття харчові відходи, які пов’язані із втратами продовольства, викликаними поганими умовами зберігання, недоліки в інфраструктурі або неефективні процеси обробки. За даними ФАО, у країнах, що розвиваються, на етапі виробництва продуктів харчування може бути втрачено до 40% продуктів харчування, а втрати на рівні споживачів значно нижчі.

Зміни за останні роки

Харчові відходи є проблемою на всіх рівнях харчового ланцюга, від фермера до кінцевого споживача. У звіті про індекс харчових відходів за 2021 рік ЮНЕП підрахувала, що у 2019 році у всьому світі було вироблено 931 мільйон тонн харчових відходів. Найбільше сміття – аж 61% – надходило з домогосподарств. Близько 26% відходів утворили гастрономія, а 13% – комерційні підприємства. За оцінками ЮНЕП, до 17% світового виробництва харчових продуктів витрачається даремно.

У країнах з високим рівнем доходу домогосподарства витрачають до 76 кг їжі на людину на рік, ще 26 кг на людину витрачають у закладах громадського харчування і 13 кг в роздрібній торгівлі. У країнах з низьким рівнем доходу домогосподарства викидають до 91 кг їжі на душу населення на рік.
Згідно з даними аналізу, проведеного Boston Consulting Group, який також опублікував Європейський парламент, щороку в Європейському Союзі витрачається 88 мільйонів тонн їжі, в середньому 173 кг на людину. У цьому плані Польща є одним із сумно відомих лідерів – щороку кожен з нас викидає в середньому 247 кг їжі щороку. Результати дослідницького проекту ЄС FUSIONS показують, що 53% збитків утворюються в домогосподарствах, 11% у сільськогосподарському виробництві, 19% у переробці, 12% у гастрономії та 5% у торгівлі.

Витрати на харчування домогосподарств у Польщі

За даними Головного статистичного управління (GUS), витрати домогосподарств на харчування (крім алкогольних напоїв і тютюну) у 2019 році становили в середньому 314,35 злотих на людину на місяць.

Це означає, що загалом ми витратили на продукти харчування в Польщі близько 145 мільярдів злотих. Наступний рік приніс чергове збільшення витрат на харчування. У 2020 році середнє домогосподарство в Польщі щомісяця витрачало 334,80 злотих на особу. Таким чином, загалом на продукти харчування ми витратили близько 154 млрд. злотих. Якщо ми припустимо (згідно з UNEP), що ми витрачаємо 17% їжі, то, викидаючи їжу, щомісяця викидаємо в кошик близько 57 злотих.

Але це лише вершина айсберга. Коли ми викидаємо їжу, ми також витрачаємо ресурси, необхідні для її виробництва: воду, ґрунт, години роботи, енергію тощо. За оцінками ФАО, харчові відходи є причиною 8% викидів парникових газів, створених людиною. Кожен кілограм витраченої їжі – це приблизно 4,5 кг вуглекислого газу, який безцільно опинився в атмосфері.

Чи можуть нові технології допомогти нам зменшити кількість харчових відходів?

Дешеві продукти з терміном придатності, широкі інформаційні кампанії – це лише кілька прикладів заходів, спрямованих на зменшення харчових відходів. Багато з нас стикалися з ними в повсякденному житті. Чи є ще щось, що може допомогти в боротьбі з харчовими відходами? Безумовно, нові технології дають нам шанс. Тим більше, що, за даними ФАО, у світі виробляється достатньо їжі, щоб прогодувати все населення світу, але проблема полягає, наприклад, у її нерівномірному розподілі.

Аналіз, підготовлений Фондом Еллен Макартур, підтверджує, що використання інноваційних інструментів може значно покращити управління харчовим ланцюгом. Використання штучного інтелекту в харчовому ланцюжку може принести додаткові економічні вигоди до 127 мільярдів доларів у 2030 році. Звідки вони візьмуться? Це очікуваний ефект від застосування штучного інтелекту на всіх рівнях харчового ланцюга: від сільського господарства, через переробку та логістику, до торгівлі та споживання.

Сучасні технології дозволяють краще контролювати посіви, краще керувати харчовим ланцюгом або управляти побічними продуктами виробництва харчових продуктів.

Що може зробити споживач?

Наприклад, програми, які дозволяють замовляти продукти в ресторанах, які не продаються протягом дня, ділитися їжею з іншими, замовляти продукти з коротким терміном придатності в магазинах, уже працюють у все більшому масштабі. Це лише кілька прикладів, з якими деякі читачі вже знайомі.