Д-р Томаш Cкіца, проф. УІТМ

Директор з питань досліджень та науки Інституту фінансових досліджень та аналізу (IBAF) у Жешуві. Викладач та практик. Фахівець у галузі державних фінансів, включаючи фінанси місцевих органів влади. Він проводить дослідження щодо інструменталізації підтримки підприємництва органами територіального самоврядування. Автор численних наукових текстів, дослідницьких робіт та експертиз, присвячених питанням державних фінансів. Головний редактор журналу Financial Internet Quarterly. Національний координатор міжнародних проєктів, що фінансуються із фондів Erasmus+ “IDEA” та “ESSENCE”. У приватному житті – любитель альтернативного року.

Д-р Яцек Роджінка

Директор з питань комерційного розвитку Інституту фінансових досліджень та аналізу (IBAF) у Жешуві. За час роботи в університеті його наукові інтереси значно змінились. Протягом кількох років займається питаннями, пов’язаними з підприємництвом, зокрема, впливом місцевих органів влади на рівень підприємництва. Автор та співавтор польських та міжнародних наукових статей, консультативних звітів, стратегічних документів та аналітичних матеріалів.

Які м’які навички найбільше цінуються на ринку працевлаштування?

М’які навички стають дедалі важливішими на ринку працевлаштування, а ієрархія компетенцій, що сприяють працевлаштуванню, значно змінилася за останні роки. Водночас ми знаходимо багато свідчень того, що освітній сектор не завжди встигає за ринком праці та що академічна перспектива не збігається з тією, яку представляють роботодавці. До таких введень наводять результати дослідження проєкту Enhance Soft Skills to Nurture Competitiveness та Employability ESSENCE, лідером якого є УІТМ.

У 2021 році в рамках проєкту ESSENCE ми провели дослідження на вибірці із 173 суб’єктів (компаній, університетів, бізнес-асоціацій, органів державного управління та установ ринку праці) із 14 країн. Наше дослідження показало, що такі “м’які” навички найбільше підвищують шанси на працевлаштування: спілкування та співробітництво, креативність, емоційний інтелект, уміння судити та приймати рішення, а також вирішення складних проблем, критичне мислення та когнітивна гнучкість. Що важливо, ці навички (за винятком критичного мислення) були представлені респондентами як ті, недолік яких найчастіше демонструють кандидати на роботу. У той же час дослідження показало, що переважна більшість респондентів не пропонувала формального навчання для нових співробітників, а ті організації, які запровадили такі ініціативи, зосередилися на темах, пов’язаних із: спілкуванням та співробітництвом, переговорами, орієнтацією на продукт чи послугу, а також оцінкою та прийняттям рішень.

Що є причиною такого стану речей?

Основними причинами, з яких роботодавці не проводять даний вид навчання, є відсутність співробітників із великим досвідом (потенційних тренерів) та пропозиції підтримки у покращенні “м’яких” навичок через неформальне навчання. Два найбільш поширені канали, якими виявляються потреби у навчанні серед працівників: спостереження над роботою з боку начальства і самооцінка співробітників. Набагато рідше дефіцит “м’яких” навичок виявляється у ході формалізованого контролю з боку начальника чи підставі оцінки колег.

Тренінги, присвячені розвитку “м’яких” навичок, зазвичай сприймаються роботодавцями з погляду вигоди організації. Опитані оцінюють такі ініціативи як елемент відповідальності організації за працівника, і як відповідальність працівника перед організацією. Проте слід зазначити, що затребувані над ринком “м’які” навички диференційовані залежно від досліджуваного сектора економіки, виду діяльності (галузі) і обсягу аналізованого суб’єкта. Це наводить нас на думку, що навчальні заклади повинні, з одного боку, наголошувати на формування м’яких навичок (The Global University Employability Survey, 2017), але, що, безумовно, важливіше, формувати та розвивати ті з них, які особливо бажані з точки зору кваліфікації, що набуває, сумісні з професійними навичками.

М’які вміння та майбутнє

Роль „м’яких” навичок зростає з кожним роком (Financial Times, 2017). Також немає сумнівів, що такі явища, як пандемія COVID-19, погіршують деякі з цих навичок (P. Lloyd та M. Blakemore, 2020), тим самим знижуючи потенціал кандидатів на роботу, які роблять перші кроки на кар’єрних сходах.

Така ситуація змушує переорієнтувати підхід навчальних закладів до формування “м’яких навичок”. Безперечним залишається одне: навіть найосвіченіший працівник, але без розвинених м’яких навичок, не зможе ефективно трансформувати свої професійні компетенції у власний професійний успіх та на користь організації, в якій він працює.