Політика протидії мобінгу
В Університеті інформаційних технологій та менеджменту в Жешові з 2019/20 навчального року діє політика протидії мобінгу, дискримінації та насильству щодо студентів, а також щодо працівників університету.

Термінологія
Дискримінація означає виключення або гірше ставлення до когось на основі їхньої статі, віку, національного походження, національності, релігії, переконань, кольору шкіри чи сексуальної орієнтації.
Мобінг – це дії або поведінка, пов’язані з працівником або спрямовані проти працівника, що полягають у наполегливих і тривалих переслідуваннях чи залякуваннях працівника, які змушують його недооцінювати свою професійну придатність, спрямовані на приниження чи висміювання працівника, його ізоляцію чи ігнорування у колективі.
Насильство – це умисна дія чи бездіяльність однієї особи щодо дії проти іншої, яка шляхом використання переваги сили порушує права особи, спричиняючи страждання та шкоду.
Про насильство йдеться мова, коли дійшло до наступних пунктів:
- навмисність – насильство є навмисною дією людини і спрямоване на контроль і підпорядкування жертви.
- дисбаланс сил – у відносинах одна людина має явну перевагу над іншою. Вона сильніша фізично, розумово, матеріально, професійно, соціально, і використовує цю перевагу, щоб змусити когось підкоритися її бажанням.
- порушення особистих прав – винний використовує свою перевагу і порушує основні права потерпілого (наприклад, право на фізичну недоторканність, гідність, повагу тощо) – він дає собі право образити, вдарити, критикувати, взяти щось або не дати. Він не враховує її потреб, протестів і почуттів.
- заподіяння страждань і болю – винний піддає здоров’ю потерпілої серйозної шкоди, а іноді загрожує її життю. Відчуваючи біль і страждання, жертва стає менш здатною захищатися. Збиток може бути вимірним чи ні, видимим чи невидимим, негайним або відстроченим.
Пряма дискримінація – це ситуація, коли до фізичної особи ставляться менш прихильно, ніж до іншої особи в порівнянній ситуації через її стать, расу, етнічне походження, національність, релігію, переконання, інвалідність, вік чи сексуальну орієнтацію.
Непряма дискримінація має місце, коли начебто нейтральне положення/рішення/критерій порушує права особи чи групи, наприклад, через стать, релігію, інвалідність тощо, на законну мету, яка має бути досягнута, а засоби досягнення цієї мети є відповідними та необхідними.
Це поведінка, у якій студенти відчувають невигідне становище, зокрема з боку співробітника університету (наприклад, у контексті здачі екзаменів, встановлення термінів, відповідних матеріалів), але така поведінка не спричинена, питаннями статі, раси чи національністі. Такі ситуації не є дискримінацією.
Насильство включає акти фізичної, вербальної, психологічної та сексуальної агресії, а також кібербулінг (насильство в Інтернеті), переслідування, шантаж та інші форми насильства.
Студент, який вважає, що став жертвою дискримінації чи насильства з боку іншого студента чи працівника університету, може подати скаргу до уповноваженої особи у письмовій або електронній формі. Доктор Катажина Куженпа-Дедо є уповноваженою ректора з питань протидії мобінгу, дискримінації та насильству в УІТМ – kkurzepa@wsiz.edu.pl.
Скарга повинна містити наступні дані:
- дата;
- опис фактичних обставин справи;
- зазначення того, які саме дії чи поведінка іншого студента чи працівника університету є (на думку студента, який подає скаргу) проявом дискримінації чи насильства;
- зазначення імені та прізвища особи чи осіб, які, на думку студента, є винуватцями дискримінації чи насильства;
- обґрунтування та вказівка доказів того, що дискримінація чи насильство відбулися або все ще мають місце;
- підпис студента, який подає скаргу.
Уповноважений розглядає скаргу формально, а потім передає її ректору, який скликає комісію. Обов’язок довести, що звинувачення є неправдивими, покладається на особу, визначену як винуватця дискримінації чи насильства.
Університет інформаційних технологій та менеджменту в Жешуві також прийняв План гендерної рівності (GEP) – його метою є створення простору безпеки та рівності, сприятливого для гармонійного розвитку всіх членів академічної спільноти, яка складається з науково-дидактичних працівників, викладачів, адміністративних працівників та студентів.