Вибір університету — це не лише рішення щодо спеціальності, а й вибір того, у якому ритмі та форматі проходитиме навчання. Державні та приватні університети відрізняються не тільки способом фінансування, а й організацією навчання, гнучкістю та підходом до потреб студентів. Саме ці відмінності часто виявляються важливішими за саму назву закладу.

Вибір між державним і приватним університетом для багатьох абітурієнтів є першою серйозною освітньою дилемою. На перший погляд різниця здається очевидною: одні заклади повністю фінансуються державою, інші передбачають оплату навчання студентами. Насправді ж справа не лише у фінансуванні. Основні відмінності помітні в організації навчання, підході до студента та гнучкості всієї системи.

Державні університети функціонують у більш формальній структурі. Це забезпечує стабільність і передбачуваність, але водночас уповільнює впровадження змін. Навчальні програми, розклад занять чи система оцінювання зазвичай мають традиційний характер. Семестр виглядає подібно незалежно від спеціальності: заняття тривають кілька місяців, а наприкінці студенти складають сесію, часто дуже інтенсивну та сконцентровану в короткий період часу.

Навчання, адаптоване до життя студента

У приватних університетах частіше можна побачити інший підхід — більш гнучкий і орієнтований на реальний спосіб життя студентів. Хорошим прикладом є організація навчання в УІТМ, де відмовилися від класичної екзаменаційної сесії. Натомість кожен предмет має власний ритм: починається і завершується у визначений момент семестру, а підсумкове оцінювання проходить одразу після завершення курсу. Завдяки цьому навчання не накопичується наприкінці семестру, а знання перевіряються поступово. На практиці це означає систематичніше засвоєння матеріалу та менше навантаження.

Таке рішення не є випадковим. Воно випливає з того, як сьогодні виглядає життя студентів. Все частіше навчання — це не єдина їхня діяльність. В УІТМ це добре видно з досліджень, які університет проводить уже кілька років. Вони показують, що:

  • 62% усіх студентів працюють під час навчання;
  • 79% студентів магістратури працюють паралельно з навчанням;
  • 68% студентів уже під час навчання мають роботу, пов’язану зі своєю спеціальністю;
  • 50% працюють за трудовим договором.

Замість жорстких рамок — MixedSystem

У такій ситуації жорсткі рамки перестають бути ефективними. Потрібна система, яку можна поєднувати з роботою та іншими обов’язками. Саме тому в УІТМ функціонує MixedSystem — поєднання онлайн-занять, лекцій та e-learning із заняттями в аудиторіях у безпосередньому контакті з викладачем (лабораторні та практичні заняття).

— Основою створення MixedSystem були щонайменше дві речі. Перша — наш досвід ще з часів пандемії, коли ми фактично за один день перевели навчання з офлайну в онлайн. Ми маємо відповідні інструменти та підготовлений викладацький склад, адже вже багато років впроваджуємо освітні інновації, — говорить доктор Barbara Przywara, проректорка з навчальної роботи.

— По-друге, ми знаємо, що студенти хочуть поєднувати навчання з іншими активностями, зокрема з роботою. Водночас ми прагнемо забезпечити відповідальне та продумане навчання, тому створили систему, яка дозволяє точно підібрати формат занять до конкретного предмета, — додає вона.

Водночас варто підкреслити, що навіть в університетах, які роблять ставку на сучасні підходи, онлайн-навчання має свої межі. В УІТМ воно становить приблизно 20% усіх занять, а максимальну частку регулює законодавство. Якщо йдеться про заочне навчання, студенти найчастіше можуть розраховувати на онлайн-заняття у п’ятницю, оскільки більшість із них також працює.

Індивідуальний напрямок навчання

Ще одним проявом гнучкості та кращого пристосування до того, як сьогодні навчаються і працюють студенти, є створення індивідуальних напрямків навчання. Найкраще це видно на новій спеціальності УІТМ— Бізнес та інновації. Тут йдеться не про класичне проходження набору дисциплін, а про формування власного напрямку компетенцій.

Студент самостійно обирає частину напрямків розвитку в межах Skill Packs, а програма веде його поетапно: спочатку через базові знання, потім через експериментування, а наприкінці — через створення власного рішення чи проєкту. Це демонструє зовсім інше мислення про навчання, ніж модель, у якій усі проходять однаковий ритм та однаковий набір активностей.

Така гнучкість не дорівнює хаотичності. Навпаки — програма побудована логічно та послідовно, щоб студент спочатку зрозумів механізми функціонування бізнесу, а вже потім переходив до складніших тем, таких як AI у бізнесі, автоматизація, FinTech чи робота з командами. Завдяки цьому спеціальність не розсіює увагу, а поступово веде до більшої самостійності.

Стипендія з першого року в приватному університеті

Приватні університети, такі як УІТМ, вирізняються серед державних можливістю отримати стипендію вже з першого року навчання. У першому семестрі вона може передбачати повне звільнення від оплати за навчання або знижку 50%.

Отримати стипендію можна, взявши участь у творчому конкурсі. Для цього абітурієнтам потрібно підготувати креативну роботу, пов’язану із заданою темою. Формат роботи може бути різним — відео, малюнок, танець, презентація або будь-який інший творчий проєкт. Головне, щоб робота відповідала тематиці конкурсу та технічним вимогам, зазначеним на сайті університету.

Подані роботи оцінюються конкурсною комісією, а найкращі учасники можуть отримати стипендію у розмірі 100% або 50% оплати за навчання. Це дає можливість не лише продемонструвати свої здібності та креативність, а й отримати фінансову підтримку вже з першого року навчання.

Справа не в тому, щоб було «легше» чи «важче»

Саме тут добре видно різницю між приватним і державним університетом. Справа не в тому, щоб навчання було «легшим» чи «важчим», а в тому, що УІТМ організовує освітній процес так, щоб він відповідав реальному способу життя студентів і потребам сучасного ринку праці. На спеціальності Бізнес та інновації це помітно особливо чітко, адже програма поєднує гнучкий вибір напрямку навчання з навчанням на основі проєктів, симуляцій, менторингу та роботи над реальними викликами.

Адаптацію освітньої пропозиції до актуальних потреб ринку праці видно і в самій програмі навчання. У такому приватному університеті, як УІТМ, аж 80% занять мають практичний характер. Державні університети через свій академічний характер здебільшого орієнтуються на теоретичні заняття.

У підсумку різниця між державним і приватним університетом не зводиться до простого «кращий — гірший». Це абсолютно два різні підходи до освіти. Один — більш стабільний і традиційний, інший — більш гнучкий, швидше реагує на зміни та стиль життя сучасних студентів. На прикладі УІТМ добре видно, що другий шлях означає насамперед спробу краще адаптувати навчання до реальності, у якій освіта є лише одним із елементів повсякденного життя.